:: LEX :: ПРЕМІЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЩОРІЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 16)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2019

До початку конференції залишилось днів 23


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРЕМІЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЩОРІЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
 
06.09.2018 17:06
Автор: Коломоєць Тетяна Олександрівна, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, Заслужений юрист України, Запорізький національний університет
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

В умовах перегляду правових засад державної служби в цілому в Україні та всіх її складових питома увага зацікавленої спільноти приділяється всім без винятку складовим інституту державної служби, серед яких і щорічне оцінювання результатів службової діяльності державних службовців. Незважаючи на новаційність правового підґрунтя цього елементу інституту державної служби, в той же час слід зазначити, що в наявності, на жаль, певна кількість проблемних аспектів, які залишилися поза детальною правовою регламентацією, що й зумовлює появу проблем у правозастосуванні. На наявності проблемних питань правового регулювання відносин державної служби в сучасний період концентрували свою увагу вітчизняні вчені-юристи, що і підтверджується наявними роботами, однак вони залишаються невирішеними і до цього часу, що й актуалізує відповідну проблематику та вимагає зміщення акцентів при аналізі цих проблемних питань правового регулювання відносин щорічного оцінювання результатів службової діяльності державних службовців в аспекті преміювання за підсумками одержання відмінної оцінки задля забезпечення реалізації відповідного права державних службовців.

Статті 44, 50, 52 Закону України від 10.12.2015 року «Про державну службу» фіксують основні засади регулювання відповідних відносин, а саме: прийняття рішення щодо преміювання є складовою мети відповідного оцінювання; підставою для преміювання є отримання державним службовцем відмінної оцінки за результатами такого оцінювання; премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності є різновидом премії державного службовця, яка, у свою чергу, є складовою заробітної плати державного службовця; виплата премії здійснюються в межах фонду преміювання за рішенням керівника державної служби на підставі Положення про преміювання. Одночасно засади регулювання цих відносин деталізовані у Постанові Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року № 640 «Про затвердження Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» в редакції від 14.03.2018 року (фактично має місце дублювання змісту положень Закону) та Наказі Міністерства соціальної політики України від 13.06.2016 року № 646 «Про затвердження Типового положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів)». Незважаючи на таку достатньо деталізовану регламентацію, в той же час, і до цього часу підстав для використання ресурсу премії у повному обсязі немає. Це зумовлене тим, що: по-перше, законодавець взагалі залишить поза увагою офіційне визначення премії, створивши підґрунтя для прояву суб’єктивного розсуду лідируючих суб’єктів відносин щорічного оцінювання результатів службової діяльності державних службовців. По-друге, підставою для прийняття рішення про преміювання державного службовця є одержання ним за результатами щорічного оцінювання відмінної оцінки, при цьому дещо узагальненим виглядає відмежування підстав для прийняття рішення про відмінну та про позитивну оцінку, враховуючи те, що отримання позитивної оцінки не є підставою для преміювання. По-третє, «відкритим» залишається й питання про розмір премії, оскільки є лише вказівка на максимальний ліміт «преміальних виплат», які особа може отримати протягом року, однак взагалі відсутні будь-які засади щодо персоніфікованого підходу до визначення розміру премії серед державних службовців, які отримали відмінну оцінку за підсумками оцінювання, однак їх результати різняться між собою у межах «варіативних кордонів» нормативної фіксації відмінної оцінки.

Для максимально можливого використання ресурсу премії за підсумками щорічного оцінювання службової діяльності державних службовців цілком доцільним вбачається внесення змін та доповнень до чинного вітчизняного законодавства, а саме: нормативно закріпити визначення премії та її різновидів; фіксувати підстави для визначення відмінної оцінки за підсумками щорічного оцінювання результатів службової діяльності державних службовців й відмежувати їх від підстав позитивної оцінки, із одночасним закріпленням максимального відсотка тих осіб, які можуть отримати відмінну оцінку; закріпити максимальний розмір (до 20%) такого виду премії у відсотках до посадового окладу, тим самим забезпечивши диференціацію її розміру залежно від результатів оцінювання службової діяльності державних службовців.

Література.

1. Коломоєць Т.О. Премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності державних службовців – заохочення чи все ж таки самостійний різновид стимулу? // Юридичний науковий електронний журнал. – 2018. - № 5. – С. 114-120.

2. Коломоєць Т.О. Стимули як засіб підвищення результативності діяльності публічних службовців: правовий аспект: науково-практичний нарис/ Т.О. Коломоєць, М.В. Титаренко. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2018. – 76с. 
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
RESTRICTIONS OF THE RIGHT TO RESPECT HIS PRIVATE LIFE UNDER THE ARTICLE 8 OF THE EUROPEAN CONVENTION ON HUMAN RIGHTS
21.09.2018 18:39
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНИХ САНКЦІЙ ООН В ПРАВОВУ СИСТЕМУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
19.07.2018 16:33
ІУДЕЙСЬКА МУНІЦИПАЛЬНЕ-ПРАВОВА СИСТЕМА ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ ІЗРАЇЛЮ: ПРОБЛЕМАТИКА ВЗАЄМОВПЛИВУ
16.07.2018 14:50
БЕЗВІЗНИЙ РЕЖИМ ДЛЯ УКРАЇНИ: РЕАЛЬНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ
14.09.2018 14:35
РОЛЬ ІНФОРМАЦІЇ ПРО КРАЇНУ ПОХОДЖЕННЯ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ЩОДО ВИЗНАННЯ БІЖЕНЦЕМ
12.09.2018 10:48
MECHANIZMY KOORDYNACJI W KONSTYTUCJI REPUBLIKI POLSKIEJ
09.09.2018 18:39
«КОЛЕКТИВНА» ПРЕМІЯ – РІЗНОВИД СТИМУЛУ ДЛЯ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ: ЧИ Є ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ?
06.09.2018 17:25




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше