:: LEX :: НІКЕЙСЬКА ІМПЕРІЯ ДИНАСТІЇ ЛАСКАРІСІВ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 59)

Термін подання матеріалів

14 березня 2024

До початку конференції залишилось днів 18


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

НІКЕЙСЬКА ІМПЕРІЯ ДИНАСТІЇ ЛАСКАРІСІВ
 
12.09.2018 11:39
Автор: Наджафов Ігор Джамільович, студент, історичний факультет, Запорізький національний університет
[Секція 9. Історія країн світу та міжнародні відносини]

Нікейська імперія була найбільшим та найбільш життєздатним з грецьких держав-спадкоємців Візантійської імперії.  

З перших днів існування нової держави воєнні дії проти західних завойовників та боротьба з конкурентами за гегемонію і відновлення візантійської державності були основним змістом всієї внутрішньої та зовнішньої політики Нікеї. У політичному плані півстолітня історія імперії – це ланцюг безперервних битв та походів, договорів та союзів з одним із супротивників проти іншого. 

Причини швидкого економічного зростання Нікейської імперії пояснюється специфікою внутрішнього розвитку та географічного положення західних районів Малої Азії. Соціально-економічні реформи нікейських імператорів дозволили створити боєздатне військо з греків та широко залучати на службу найманців. Крім того, міцна соціальна опора в особі дрібних феодалів при ослабленні відцентрових сил феодальної знаті сприяла зміцненню внутрішньополітичного становища в державі та успіхам на міжнародній арені, які зрештою призвели до відновлення Візантійської імперії під владою нікейських імператорів. 

В період правління першого нікейського імператора Феодора Ласкаріса (1205 – 1222 роки) успіхи Нікейської імперії у воєнних діях проти латинян були незначними, однак імператору вдалось відстояти самостійність Нікеї, зміцніти особисту владу та провести реформу державного управління та військову реформу, створивши фундамент для грецької Реконкісти [2]. Шляхом воєн та політичних інтриг він досить швидко перетворив Нікейську імперію в найміцнішу грецьку державу Малої Азії. 

Іоанн III Дука Ватац (1221 – 1254 роки), зять Феодора I Ласкаріса та другий нікейський імператор, у ході Нікейсько-латино-болгарської війни (1233 – 1241 роки) остаточно вигнав франків з Малої Азії та закріпився на європейському березі. Проте, через перевагу венеціанських військово-морськіх сил, оволодіти Константинополем нікейцям не вдалося. 

Царювання Феодора II Ласкаріса (1254 – 1258 роки) було коротким. Він страждав на тяжку хворобу, що супроводжувалася болісними епілептичними припадками [3]. За короткий час свого правління, запам'ятався високою для свого часу освіченістю та війною з Болгарією, в якій відстоював завоювання свого батька на Балканському півострові. 

Царювання нового імператора, недовге, але змістовне, примітно перш за все тим, що жодної активної та вольової дії з боку Іоанна IV Ласкаріса (1258 – 1261 роки) через його малолітства не відбулося [1]. Після смерті його батька, Феодора II Ласкаріса, опікунство та регентство при малолітньому Іоанні IV Ласкарісі силою захопив Михайло Палеолог, який в 1259 році проголосив себе імператором-співправителем Михайлом VIII Палеологом. 

У 1261 році, вже після відвоювання Константинополя та реставрації Візантійської імперії, побоюючись змови з боку прихильників Ласкарісів, Михайло VIII Палеолог наказав осліпити десятирічного Іоанна IV Ласкаріса, після чого став єдиновладним правителем відновленої імперії. 

Література:  

1. Величко А. М. История византийских императоров. Москва : ФИВ, 2009. 519 с. 

2. Диль Шарль. Византийские портреты / перевод с франц. М. В. Безобразова. Москва : Искусство, 1994. 448 с. 

3. История Византии: в 3-х т. / Сказкин С. Д., Удальцова З. В.,  Литаврин Г. Г. и другие. Москва : Наука, 1967. Т. 3. 521 с. 

____________________

Науковий керівник: Черкасов Станіслав Сергійович, кандидат історичних наук, доцент, Запорізький національний університет

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СПРОБИ ПОРОЗУМІННЯ МІЖ УКРАЇНСЬКИМ І ПОЛЬСЬКИМ ПІДПІЛЛЯМИ НА СТАНІСЛАВЩИНІ (1944-1945 РР.)
20.09.2018 10:59
ПРОЦЕС РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВ
20.09.2018 10:46
ГОЛОВНІ ЗМІНИ У ЗМІСТІ КОНСТИТУЦІЙ ТУРЕЧЧИНИ
19.09.2018 21:29
РОЛЬ ЛЕОНАРДА СТОЦКЕЛА У ПОШИРЕННІ ЛЮТЕРАНСЬКОЇ РЕФОРМАЦІЇ НА ТЕРЕНАХ СЛОВАЧЧИНИ
18.09.2018 18:44




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше