:: LEX :: «СХІДНИЙ НАПРЯМ» ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ СУСІДСТВА
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 36


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

«СХІДНИЙ НАПРЯМ» ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ СУСІДСТВА
 
09.05.2019 10:42
Автор: Ковальчук Ірина Миколаївна, аспірантка Факультету Права та Адміністрації Ягеллонського Університету
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

З метою забезпечення стабільності, сталого розвитку та гарантування безпеки на Європейському континенті, в зовнішній політиці Європейського Союзу (надалі – ЄС) щораз більше значення приділяється відносинам з сусідніми державами, побудованих на спільних цінностях і стандартах. Яскравим прикладом цього являється Європейська політика сусідства (надалі – ЄПС). 

Перша згадка про ЄПС з’явилася у березні 2003 року в зверненні Європейської Комісії «Ширша Європа – Сусідство: нові рами відносин з східними та південними сусідами», а остаточна концепція - в травні 2004 року в зверненні «ЄПС – Стратегія». Сутність ЄПС полягає у поглибленню взаємовідносин між ЄС і чого членами, з однієї сторони, та низкою держав Східної Європи, Північної Африки та Близького Сходу, з другої сторони. Ці відносини, передусім, охоплювали політичну та господарську сфери, правосуддя, соціальну політику, транспорт та сектор енергетики [1].

З часом у межах ЄПС виокремилося кілька різних керунків, серед яких особливо важливе місце посіло Східне партнерство. Східне партнерство – це політика ЄС, що має на меті зміцнення політичних та господарських стосунків зі східними сусідами міжнародної організації. Воно охоплює ЄС та 28 держав-членів ЄС, а також 6 держав Східної Європи, а саме Україну, Білорусь, Молдову, Грузію, Азербайджан та Вірменію. Ініціаторами «східного напряму» ЄПС є Польща та Швеція, які у 2008 р. представили спільну концепцію Східного партнерства, котра заклала підвалини майбутнього керунку. Своє існування Східне партнерство виводить з прийняття 7 травня 2009 року Спільної декларації країн-учасниць Празького саміту з питань Східного партнерства, яка передбачала, що його метою є створення необхідних умов для прискорення процесу політичного об'єднання, а також економічної інтеграції між ЄС і країнами-партнерами. З цією метою в рамках Східного партнерства планується надавати підтримку політичним і соціально-економічним реформам у країнах-партнерах, сприяючи їхньому зближенню з ЄС [3].

Співпраця в рамах Східного партнерства будується на основі двосторонньої та багатосторонньої співпраці. Варто зазначити, що в основу такої співпраці закладено 2 принципи: принцип диверсифікації (зміст, форма і темп співпраці залежать від здатності країни-учасника Східного партнерства) та принцип обумовленості  (залежність рівня розвитку співпраці від реалізації державою-партнером внутрішніх реформ) [2].

Таким чином, з вище наведеного вбачається, що Східне партнерство належить до пріоритетних напрямків зовнішньої політики ЄС. Воно спрямоване на забезпечення стабільності та гарантування безпеки як держав-членів ЄС, так і безпеки та сталого розвитку 6 держав-партнерів Східного партнерства.

Література:

1. Fiszer J. M. (red.) (2012), Europejska polityka sąsiedztwa Unii Europejskiej: geneza, doświadczenia, perspektywy, Dom Wydawniczy Elipsa, Warszawa

2. Mizerska-Wrotkowska M., Geneza i instytucjonalizacja Partnerstwa Wschodniego, Elipsa, Warszawa  2011

3. Спільна декларація країн-учасниць Празького саміту з питань Східного партнерства  прийнята 7 травня 2009 року



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
НЕДОЛІКИ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ
26.04.2019 11:42
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЗАХОДІВ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
07.05.2019 19:39
ПОВНОВАЖЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ СУБ’ЄКТІВ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ
07.05.2019 19:35
СВОЄЧАСНІСТЬ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ ЗА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ПРИНЦИПАМИ
07.05.2019 17:25
РІВНІСТЬ ДОСТУПУ ДО ПОЛІТИЧНИХ ПОСАД: ГЕНДЕРНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
07.05.2019 17:17
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЙ І СФЕР КОМПЕТЕНЦІЇ ЄС ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
03.05.2019 15:32
КАТЕГОРІЯ ПУБЛІЧНА БЕЗПЕКА В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
02.05.2019 15:09




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше