:: LEX :: РЕФОРМА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 37)

Термін подання матеріалів

12 листопада 2021

До початку конференції залишилось днів 28


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

РЕФОРМА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ
 
10.06.2019 15:19
Автор: Роговська Анастасія Ігорівна, студентка II курсу юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

Європейський Суд з прав людини є однією із основних міжнародних правозахисних інституцій загальноєвропейської системи захисту прав людини. Рішення Європейського Суду з прав людини впливають на становлення, реформування та модернізацію сучасних національних правозахисних систем, на практичне застосування європейських правових стандартів при прийняті рішень національними судами. Вплив рішень цього Суду позначається й на формуванні національних стандартів та нормативів захисту прав людини в Україні.  Він є гарантом ефективного захисту прав людини у межах європейського правового простору. 

За час свого існування зі звичайного механізму контролю з обмеженою відповідальністю він перетворився у незалежний, постійний та найефективніший міжнародний судовий орган, рішення якого є обов’язковими для 47 держав-членів Ради Європи. Європейський суд з прав людини – це міжнародна судова установа регіонального рівня, який знаходиться на постійній основі в Страсбурзі (Франція). ЄСПЛ було засновано в 1959 році на підставі ЄКПЛ, котра передбачила його створення, визначила умови функціонування Суду та вмістила перелік прав і гарантій їх забезпечення, яких держави-учасниці Конвенції зобов’язалися дотримуватися та забезпечувати на своїй території. Станом на сьогоднішній день 47 держав-членів Ради Європи ратифікували Конвенцію про  захист  прав  людини  і основоположних  свобод, і  включає  всі  питання, які  стосуються  тлумачення  і  застосування  конвенції [1]. ЄСПЛ має свої як «плюси» та «мінуси». Одним із «мінусів» буде слугувати те , що Європейський суд посилює свою позицію щодо перспективи звільнення для довічного позбавлення волі [2]. Як відомо, Україна опинилася на першому місці серед 50 європейських країн за кількістю довічно ув’язнених людей, які не мають перспективи звільнення. У країні таких налічується 1541 особа. В українському законодавстві наразі відсутній механізм дострокового звільнення довічно засуджених. Відбувши 20 років покарання, вони можуть звернутися до президента з проханням про помилування. У такому разі довічне ув’язнення можуть замінити на 25 років позбавлення волі. У парламенті вже понад два роки лежить законопроект №2033а, який запроваджує механізм перегляду справ невинно засуджених і забезпечує їхнє право на правосудний вирок. Правозахисники неодноразово закликали владу ухвалити законопроект у другому читанні та забезпечити невинно засуджених правом на справедливий суд. Практика Європейського суду з прав людини іде шляхом розгляду відповідності існуючого механізму звільнення від ДПВ на відповідність статті 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка передбачає: «нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню». В цьому контексті Суд вважає, що порушення статті 3 Конвенції відсутнє у тому випадку, коли надія на перспективу звільнення для довічників є реальною і прогресу у процесі виправлення засудженого. Так, наприклад, одній із справ Суд встановив, що незменшуване довічне позбавлення волі може піднімати питання про відповідність ст. 3 Конвенції. Також не може виникати жодної проблеми щодо відповідності статті 3, якщо довічне ув’язнення було в принципі і на практиці зменшуваним. Рішення ЄСПЛ представляє й інший інтерес, наштовхуючи на питання про «право на дострокове звільнення» усіх інших засуджених [3]. Ще у одному рішенні Великої Палати Суд підтвердив свою позицію і встановив порушення статті 3 Конвенції у зв’язку з примарністю перспективи звільнення довічно позбавлених волі. У відповідності до п. 119 рішення у ще одній із  справ Суд вказав, що в контексті довічного ув’язнення стаття 3 Конвенції повинна тлумачитися як така, що вимагає існування можливості зменшення покарання, в розумінні перегляду, який дозволяє національній владі вирішити питання про те, чи мали місце суттєві зміни засудженого до довічного позбавлення волі, чи було під час відбування покарання зроблено прогрес у виправленні і чи не було тривале тримання в ізоляції більше виправдано пенологічними міркуваннями. Тим не менш, як витікає зі змісту Положення про помилування, найголовнішим критерієм для вирішення питання про застосування помилування є лише «обставини, що потребують особливо гуманного ставлення» (п. 6), а далеко не пенологічні, тобто кримінально-правові, кримінологічні критерії, зокрема, безпека засудженого для суспільства, ступінь виправлення, характеристики поведінки, роботи і т. ін. 

Таким чином, недоліки в діяльності Європейського суду з прав людини можна виправити шляхом реформування. Необхідно до 5 років для того, щоб почати розглядати деякі справи, так як утворилася значна черга зі справ. Керуючись принципом «справедливість із затримкою — жодної справедливості», Рада Європи створила робочу групу для пошуку шляхів покращення ефективності Суду. Результатом цієї роботи стали поправки до Європейської конвенції з прав людини — Протокол № 14. Цей протокол, вимагав загальної ратифікації всіма державами-членами Ради Європи для вступу його в силу, і на той час, запровадив ряд змін:

• одноособовий суддя може приймати рішення щодо прийнятності скарги. На сьогоднішній день таке рішення приймають три судді.

• якщо справа в значній мірі є подібною до тих, які вже раніше розглядалися Судом, і виникає по суті через те, що держава-член не змінює своє національне законодавство з метою корегування питань, що вже раніше порушувалися в попередніх рішеннях, справа може бути розглянута трьома суддями, а не Палатою із семи суддів.

• справа визнається неприйнятною, якщо вважається, що позивач не зазнав «суттєвої шкоди». Проте, це правило не є суворим.

• Держава-учасник може постати перед Судом за позовом Комітету Міністрів, якщо держава відмовляється виконати рішення, винесене не на її користь.

• Комітет міністрів Ради Європи може звернутися до Суду за «інтерпретацією» рішення, щоб посприяти визначенню найкращого шляху для його виконання державою-членом.

Але, на жаль , цього протоколу стало недостатньо, для покращення  роботи ЄСПЛ. Міжнародна амністія висловила занепокоєння, що зміни щодо критерію прийнятності означатимуть втрату для індивідуальних позивачів можливості «отримання відшкодування за порушення прав людини».

Також були внесенні зміни до Європейської конвенції з прав людини — Протокол № 15 та № 16. Протокол № 15 до Конвенції, яким передбачено скорочення строку звернення до Європейського суду з прав людини з 6 місяців до 4 місяців, набирає чинності після його ратифікації всіма Високими Договірними Сторонами Конвенції. Згідно інформації на офіційному сайті Ради Європи, станом на сьогодні Протокол № 15 не підписано та не ратифіковано Боснією і Герцеговиною; Греція, Італія та Іспанія підписали Протокол № 15, однак ще не ратифікували його.  «Стаття 4 Протоколу № 15, яка власне і містить положення щодо скорочення строку звернення, набирає чинності в перший день місяця після спливу півроку від дати ратифікації усіма державами – членами Ради Європи. Заявникам для визначення строку, в межах якого вони можуть звернутись до Європейського суду необхідно буде орієнтуватись на дату остаточного судового рішення у їх справі на національному рівні. Правило 4-місячного строку не застосовуватиметься у випадку, якщо постановлення остаточного судового рішення відбулось до дати набрання чинності статтею 4 , Протоколу № 15». Протокол № 16, який дозволяє вищим судовим органам Держав звертатись до Європейського суду за наданням консультативних висновків, набирає чинності після того, як десять державних сторін Конвенції висловили згоду на його обов'язковість. Минулого року Франція стала десятою державою, яка ратифікувала Протокол № 16 до Конвенції, а отже він набув чинності для Держав, які його ратифікували (в т.ч. і для України) вже 1 серпня 2018 року [4]. Ключовим положенням цього Протоколу є розширення консультативної юрисдикції Європейського суду з прав людини.

Якщо раніше ЄСПЛ міг лише на запит Комітету Міністрів, надавати консультативні висновки з правових питань, які стосуються тлумачення Конвенції та протоколів до неї (п. 1 ст. 47 ЄКПЛ), то з 1 серпня 2018 року «вищі судові установи Високої Договірної Сторони, як визначено відповідно до статті 10, можуть звертатися до Суду щодо надання консультативних висновків з принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або протоколами до неї» (п. 1 ст. 1 Протоколу № 16). Консультативні висновки надаються Великою Палатою ЄСПЛ. З іншого боку “Консультативні висновки не мають обов’язкової сили” (ст. 5 Протоколу № 16). Встановлено певні умови звернення вищих судових установ держав, до ЄСПЛ за консультативним висновком: 

1) запит щодо надання консультативних висновків має стосуватися принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або протоколами до неї;

2) у провадженні суду, який звертається із запитом до ЄСПЛ, має перебувати справа, при розгляді якої виникли такі принципові питання;

3) запит повинен бути обгрунтованим (мають бути зазначені причини запиту і надана інформація щодо відповідних юридичних та фактичних обставин справи, яка перебуває у провадженні вищої судової установи) [5].  

Європейський суд з прав людини за свою історію вже кілька разів підлягав реформування. 

Література:

1. О. В. Задорожній. Європейський суд з прав людини // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х

2. Див. детальну статтю з приводу дострокового звільнення довічно позбавлених волі: Довічне відбування життя, або життя після смерті в Україні // http://www.khpg.org/pda/index.php?do=print&id=1392728858

3. Вадим Човган Європейський суд посилює свою позицію щодо перспективи звільнення для довічно позбавлених волі [ Електронний ресурс] – Режим доступу: http://khpg.org/en/index.php?id=1402463170

4. Адвокатське об'єднання "Кульчицький, Кулаков і Біднягін" Стан ратифікації Протоколів № 15 та № 16 до Європейської конвенції [ Електронний ресурс] – Режим доступу : https://protocol.ua/ua/stan_ratifikatsii_protokoliv_15_ta_16_do_evropeyskoi_konventsii_1/

5. Пашковський Микола Іванович Останні події, новини зі світу юриспруденції, інформаційні статті [Електронний ресурс] – Режим доступу : https://barristers.org.ua/news/1-serpnya-2018-roku-nabrav-chynnosti-protokol-16-konventsiyi-pro-zahyst-prav-lyudyny-osnovopolozhnyh-svobod/

__________________________

Науковий керівник: Жукорська Ярина Михайлівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права, міжнародних відносин та дипломатії Тернопільського національного економічного університету 



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЦІЛІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВСТУПУ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
29.05.2019 12:30
МОВНЕ ПИТАННЯ: УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК БАЗОВИЙ СИСТЕМО УТВОРЮВАЛЬНИЙ ЕЛЕМЕНТ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ НАЦІЇ
27.05.2019 18:35
ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ АДВОКАТІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ЗА ТРУДОВИМИ ДОГОВОРАМИ
27.05.2019 12:02
ОСНОВНІ АСПЕКТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНА - НАТО
21.05.2019 19:25
ЗАРОДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ
14.06.2019 12:11
ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ
13.06.2019 12:53
CПІР ЩОДО ПРОХОДЖЕННЯ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ ЯК РІЗНОВИД ПУБЛІЧНО-ПРАВОВОГО СПОРУ
12.06.2019 17:37
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ НОМЕРАХ: НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ТА МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ
06.06.2019 15:17




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше