:: LEX :: ІМПІЧМЕНТ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ У ЗАКОНОДАВСТВІ КРАЇН СНД
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 28)

Термін подання матеріалів

11 грудня 2020

До початку конференції залишилось днів 10


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ІМПІЧМЕНТ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ У ЗАКОНОДАВСТВІ КРАЇН СНД
 
08.05.2009 18:39
Автор: Діус Надія Іванівна, аспірант кафедри конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету Ужгородського національного університету
[Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]
Здобувши незалежність, країни, що входять до складу Співдружності Незалежних Держав, взяли курс на створення громадянського суспільства і побудову правової держави. Першим кроком на цьому шляху стало прийняття кожною країною СНД Конституції, якою вводився пост Президента з визначенням його повноважень та відповідальності, в тому числі усунення глави держави з посади шляхом імпічменту.
Конституція України також закріпила норми, що передбачають процедуру імпічменту. Водночас наявність даного інституту за недостатності його висвітлення в науковій літературі, а також за відсутності його апробації робить необхідним дослідження даного інституту на основі порівняння конституційних норм інших держав Співдружності.
Сам термін імпічмент в юридичній літературі трактується як спеціальна процедура обвинувачення за рішенням парламенту вищих посадових осіб держави у випадках порушення ними законів даної країни, як особливий порядок судочинства у справах про злочини, скоєні вищими службовими особами [1]. Російський енциклопедичний словник дає таке визначення: «Імпічмент (з англійського – недовіра, обвинувачення) – особливий порядок притягнення до відповідальності або усунення з посади глави держави та інших посадових осіб виконавчої і судової влади [2].
Першою ознакою імпічменту є закріплення в Конституціях країн Співдружності підстав та видів правопорушень, за вчинення яких президент може бути притягнений до відповідальності в порядку імпічменту. Іноді такі правопорушення обмежуються тільки державною зрадою (Конституція Республіки Казахстан). Нерідко поряд з державною зрадою зазначається також «інший тяжкий злочин» (Конституції Республіки Білорусь, Російської Федерації, Вірменії, Киргизстану). Чи не найширшим є коло підстав для імпічменту президента Грузії та Таджикистану. У Грузії Президент може бути усунений з посади у випадку державної зради, вчинення інших злочинів чи порушення Конституції [3]. За Конституцією Таджикистану у випадку порушення присяги чи вчинення Президентом злочину парламент, з урахуванням висновку Конституційного Суду і спеціальної комісії Маджлісу Олі, більшістю не менш як двома третинами народних депутатів звільняє Президента з посади [4].
Незважаючи на те, що поняття “державна зрада” у кожній країні СНД має чітко визначений, конкретний зміст, що передбачає кримінальне покарання винної в її здійсненні особи, по відношенню до президентів нерідко діє трохи інша, більш розпливчаста інтерпретація, що припускає скоріше політико-правову, ніж суто кримінально-правову відповідальність президента за державну зраду.
Однак, поняття державної зради чітко не визначено ні кримінальними кодексами, ні практикою, оскільки до сьогоднішнього дня подібних прецедентів у країнах СНД не було. Тільки в Законі Республіки Казахстан «Про Президента Республіки Казахстан» від 26 грудня 1995 року є формулювання державної зради президентом, а саме умисного діяння, вчиненого з метою підриву або послаблення зовнішньої безпеки і суверенітету Республіки Казахстан, що виражається у переході на бік ворога під час війни або озброєного конфлікту, надання іноземній країні допомоги у здійсненні ворожої діяльності проти Республіки [5].
За Конституцією Туркменістану у випадку порушення Президентом Конституції і законів Халк маслахати може висловити недовіру Президенту і винести питання про його звільнення з посади на народне голосування. Питання про недовіру Президенту може бути розглянуте за вимогою не менш як однієї третини загальної кількості членів Халк маслахати. Рішення про недовіру Президенту Туркменістану приймається не менш як двома третинами голосів загальної кількості депутатів [6]. Однак, автор може зазначити, що вищенаведене положення Конституції не є підставою для імпічменту у тому вигляді, як це передбачено конституціми інших держав СНД. Тому, положення, що містяться в Конституції Таджикистану, можна вважати такими, що передбачають процедуру звільнення глави держави з посади.
Другою специфічною рисою імпічменту є сама процедура. Весь процес застосування до президента процедури імпічменту проходить у парламенті.
У країнах СНД, що мають двопалатний парламент (Російська Федерація, Республіка Білорусь, Республіка Киргизстан, Республіка Казахстан) право порушення питання про імпічмент надано нижній палаті парламенту.
У країнах з однопалатним парламентом (Україна, Вірменія, Грузія, Азербайджан, Таджикистан) питання про усунення глави держави перебуває в компетенції всього парламенту.
Конституціями ряду держав СНД визначено терміни проведення процедури імпічменту. Так за Конституцією Азербайджану, Постанова про звільнення Президента з посади повинна бути прийнята протягом двох місяців з дня звернення Конституційного Суду до Міллі Меджлісу. Якщо в цей термін зазначена постанова не буде прийнята парламентом, звинувачення, висунуте проти Президента, вважається відхиленим. Конституція Республіки Білорусь передбачає, що неприйняття Радою Республіки і Палатою представників рішення про усунення Президента з посади протягом місяця з дня висунення звинувачення означає відхилення звинувачення.
За Конституцією Грузії та органічного закону, у випадку неприйняття рішення про усунення Президента з посади Парламентом у тридцятиденний термін питання вважається знятим з порядку денного й протягом наступного року не допускається пред’явлення звинувачення за тих самих підстав.
Встановлення таких обмежених термінів проведення процедури імпічменту у країнах СНД ускладнює його застосування.
Третьою специфічною рисою імпічменту є наслідки процедури.
Відповідно до Конституції Республіки Білорусь у випадку усунення Президента у зв’язку із вчиненням ним злочину справа звинувачення розглядається Верховним Судом [7]. Конституція Республіки Таджикистан закріпила положення про те, що після усунення Президента з посади розгляд у його справі продовжується, йому пред’являється звинувачення і справа передається до суду [4]. Таке передання справи до суду на думку автора, є логічним, оскільки після усунення з посади колишній Президент залишається громадянином своєї держави і відповідно йому, як приватній особі пред’являється звинувачення у вчиненні серйозних злочинів у звичайному судовому порядку. Конституції інших країн СНД не містять подібних положень.
Варто звернути увагу і на наступний момент. У Конституції Республіки Киргизстан встановлено, що негативний висновок Конституційного суду щодо висунутого Законодавчими зборами звинувачення спричиняє розпуск Законодавчих зборів. Конституція Республки Казахстан містить положення, відповідно до якого відхилення звинувачення проти Президента Республіки у вчиненні державної зради спричиняє дострокове припинення повноважень депутатів Мажиліса, що ініціювали розгляд даного питання. Конституції інших країн співдружності подібного не містять. Видається, що дані положення обмежують процедуру усунення глави держави з посади.
Проаналізувавши положення, що регулюють процедуру імпічменту, закріплені в конституціях країн СНД, автор може відзначити, що у тих країнах, де конституції наділяють глав держав широким колом повноважень, процедура усунення глави держави з посади є досить складною і роблять проблематичною реалізацію даної процедури як демократичного інституту. Крім того, відсутність законодавчих актів, які б регулювали механізм, підстави та саму процедуру усунення з посади глав держав, не дають можливість сповна реалізувати закріплені в конституціях держав СНД положення про імпічмент президента.
У зв’язку з цим в Україні, за прикладом Республіки Казахстан, для реалізації процедури імпічменту Президента доцільно прийняти Закон «Про Президента України», в якому визначити коло підстав для усунення з поста глави держави, чіткий механізм припинення повноважень глави держави в порядку імпічменту, з визначенням обмеженого терміну його проведення.

Література:
1. Політичний словник. – К.: Наукова думка, 1987
2. Баглай М.В., Туманов В.А. Малая энциклопедия конституционного права. – М., 1998. – 519 с.
3. Конституция Грузии.– http://www.parliament.ge/LEGAL_ACTS/CONSTITUTION/cons. html.
4. Конституции государств-участников СНГ/Ред. колл. Л.А. Окуньков, В.В Оксамытный, М.Я. Булошников. – М.: НОРМА, 2001. – 736 с.
5. Конституционный Закон «О Президенте Республики Казахстан». – www.constcouncil.kz/rus/norpb/oconpr/czop/ - 24k
6. Новые конституции стран СНГ и Балтии. Под ред. Михалевой Н.А. – М.: Манускрипт, Юрайт, 1998. – 498 с.
7. Конституция Республики Беларусь / http://elib.org.ua/belorussianlaw/ua_readme.php

e-mail: nadya.dius@gmail.com
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ОРГАНУ В УКРАЇНІ
29.04.2009 22:08
ПРОБЛЕМИ УТВЕРДЖЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ
25.04.2009 10:20
ПРОБЛЕМИ ПРОЗОРОСТІ І ВІДКРИТОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
18.05.2009 19:44
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО МІЖДЕРЖАВНОГО УСИНОВЛЕННЯ ДІТЕЙ
08.05.2009 00:24
СУЧАСНА ПРАКТИКА ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА ІНСТИТУТУ РОЗЗБРОЄННЯ І БЕЗПЕКИ ООН ЯК ЧИННИКА СТРИМУВАННЯ ГОНКИ ОЗБРОЄНЬ
07.05.2009 00:50




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше