Сьогодні значна кількість злочинів розслідується в умовах протидії розслідуванню, яка чиниться різними суб’єктами. Тому особливої значимості набуває одержання слідчими знань про види, форми й способи протидії розслідуванню, а також про заходи нейтралізації такої протидії в різних слідчих ситуаціях.
У більшості випадків суб’єкт протидії розслідуванню переслідує мету приховати злочин, зупинити процес розслідування, або закрити кримінальну справу, уникнути тим або іншим шляхом притягнення до кримінальної відповідальності. Тому, з такою протидією необхідно боротися, використовуючи доступні засоби криміналістичної тактики (тактичні прийоми, тактичні комбінації та операції, оперативно-розшукові та організаційні заходи).
Протидія діяльності слідчого іноді може позитивно впливати на процес розслідування, сприяти встановленню істини у справі. Зокрема, коли слідчий діє з порушенням норм закону, ведете розслідування з обвинувальним нахилом або невірним шляхом. У таких випадках, результатом протидії може бути встановлення невинуватості людини, захист її законних прав і інтересів, що безумовно є позитивним.
Протидія може чинитися й тоді, коли злочин не вчинявся, це ті випадки, коли суб’єкт, вчиняючи певні дії, помилково вважає їх злочинними, хоча в дійсності вони такими не були. Побоюючись у зв’язку із цим притягнення до кримінальної відповідальності, він вживає заходів щодо приховання своїх дій. У інших випадках особа знає, що її дії не містять складу злочину, однак розслідування події проводиться, тому протидія чиниться з побоювань незаслуженого притягнення до кримінальної відповідальності. Це може відбуватися у випадку побоювання необ’єктивного ведення розслідування, обумовленого оманою чи несумлінністю слідчого.
Доцільно розробляти методи подолання протидії, яка є дією або діяльністю, не передбаченою законом, суперечить йому й перешкоджає виконанню завдань, що постають перед розслідуванням.
Протидію розслідуванню необхідно сприймати як існуючу реальність. Слідчому необхідно завжди пам’ятати про неї, бути готовим до її виявлення й у необхідних випадках нейтралізувати її. Для того, щоб мати можливість розпізнати протидію й надалі попередити чи нейтралізувати її, доцільно чітко уявляти її сутність. Найбільш вдалою, на нашу думку, є точка зору авторів, які вважають протидію розслідуванню більш широким поняттям ніж приховання злочину. В цілому, її можна визначити як систему дій, чи бездіяльність, спрямовану на приховання злочину шляхом недопущення використання його слідів у кримінальному судочинстві і їх наступне використання в якості судових доказів.
У зв’язку з вищевикладеним, вважаємо за доцільне введення в програму навчальних закладів юридичного спрямування, спеціального курсу «Нейтралізація протидії розслідуванню», або ж відповідної теми в межах курсу криміналістики, що сприяло б підвищенню рівня професійної підготовки майбутніх прокурорів, слідчих та оперативних працівників.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
