:: LEX :: ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНОЮ І ВЕЛИКОЮ БРИТАНІЄЮ НА РУБЕЖІ ХХ І ХХІ СТОЛІТЬ
   
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наши сборники

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 26)

Срок представления материалов

15 октября 2020

До начала конференции осталось дней 22


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНОЮ І ВЕЛИКОЮ БРИТАНІЄЮ НА РУБЕЖІ ХХ І ХХІ СТОЛІТЬ
 
01.10.2007 20:39
Автор: Грубінко Андрій Васильович, кандидат історичних наук, кафедра теорії та історії держави і права юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Теория и история государства и права. История политических и правовых учений. Философия права]
Одним із найпоширеніших та невід’ємних методів здійснення сучасної дипломатії є укладення міждержавних договорів. У них відображаються здобутки наявних стосунків суб’єктів міжнародних відносин, їх сподівання та спрямованість зусиль на певний, зазвичай стабільний і довгостроковий результат. Відповідно вони є не лише протокольною формальністю, а виконують роль програми взаємодії зацікавлених у співпраці країн. Не стали винятком українсько-британські міждержавні відносини.
Українсько-британські двосторонні дипломатичні контакти розпочалися восени 1991р., після проголошення незалежності України. У листопаді в Києві відкрито Генеральне Консульство Великої Британії. Тоді ж, 14 листопада 1991р., сторонами підписано Спільне комюніке щодо встановлення консульських відносин. В документі сторони висловлюють бажання встановити і розвивати всебічне співробітництво у політичній, економічній, торговельній, науково-технічній, гуманітарно-культурній сферах та впевненість, що встановлення консульських відносин сприятиме розвитку дружніх взаємовідносин між країнами [1, арк. 1].
Після офіційного визнання Великою Британією незалежності України, що відбулося 31 грудня 1991 р., та встановлення дипломатичних відносин 10 січня 1991 р. сторони отримали змогу перейти до розробки комплексу договірно-правової документації. Під час першого в історії українсько-британських відносин візиту Міністра закордонних справ України до Лондона 15-16 вересня 1992 р. було підписано міждержавну Спільну декларацію, що визначає ключові принципи і напрями співпраці [2, арк. 1]. Значну частину документу присвячено спільним зобов’язанням сторін щодо військової співпраці, що відображає пріоритетність військово-політичних питань, насамперед проблеми скорочення та контролю озброєнь, для розвитку двосторонніх взаємин. У тексті міститься актуальний на той час пункт про схвалення Великою Британією наміру України приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Під час візиту А. Зленка також укладено міжурядовий Меморандум про взаєморозуміння щодо необмеженої свободи пересування, який має важливе політичне і технічне значення, оскільки визначає принципи та правила здійснення дипломатичних контактів між обома країнами.
Результатом тривалої спільної роботи фахівців обох країн стало підписання широкомасштабного Договору про принципи відносин і співробітництво від 10 лютого 1993 р., що відбулося під час офіційного візиту Президента України Л. Кравчука до Сполученого Королівства [2]. Документ окреслює завдання співробітництва у політичній, економічній, військовій та гуманітарній сферах. Сторони висловлюють прагнення будувати двосторонні відносини на основі „миру і дружби”, „на засадах взаємної довіри і розуміння, партнерства і співробітництва” (Ст.1), розвивати їх в рамках міжнародних організацій (Ст.4) [2, с. 72]. Значну частину основного змісту договору відведено проблемам безпеки. Документ містить принципові пункти щодо надання Великою Британією гарантій безпеки Україні у зв’язку із її роззброєнням та приєднанням до ДНЯЗ (Ст. 7, п. 1) і підтримки Сполученим Королівством подальшого розвитку відносин між Україною та ЄС (Ст. 10, п. 2).
Під час зазначеного візиту Президента України також укладено угоди щодо інвестиційної співпраці, повітряного сполучення, співробітництва у галузях освіти, науки і культури, усунення подвійного оподаткування та запобігання ухиленням від податків на прибуток тощо.
На перші роки розвитку українсько-британських міждержавних відносин припадає активний процес формування правових засад співпраці у військовій сфері. У вересні 1992 р. в ході переговорів Міністра закордонних справ України А. Зленка з Держсекретарем з питань оборони Великої Британії М. Ріфкіндом погоджено стратегічні плани та перспективи взаємодії, бачення майбутньої моделі безпеки в Європі, що закладено у Спільній декларації. Загальні принципи і напрями військової співпраці країн містить Договір про принципи відносин та співробітництво. Під час візиту до України М. Ріфкінда у вересні 1993 р. укладено Меморандум про взаєморозуміння з питань військових контактів і співробітництва між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Британії [4], який конкретизував напрями міждержавних військових взаємин.
Поповнення договірно-правової бази двосторонніх відносин продовжено у 1995–1996 рр., які були відзначені міждержавними візитами на найвищому рівні. Під час візиту Президента України Л. Кучми до Лондона 12-14 грудня 1995 р. підписано міжурядову Угоду про міжнародні автотранспортні перевезення [5] та Меморандум про взаєморозуміння щодо конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом [6]. Останній документ засвідчив прагнення сторін співпрацювати в галузі боротьби з такими глобальними проблемами, як незаконний обіг наркотиків, тероризм, нелегальна міграція, незаконна торгівля зброєю, іншими формами міжнародної злочинності.
Продовження двостороннього діалогу на найвищому рівні відбулося 18 квітня 1996 р., коли вперше столицю України з офіційним візитом відвідав Прем’єр-міністр Великої Британії Дж. Мейджор. Під час візиту підписано Угоду про арешт і конфіскацію доходів та знарядь, пов’язаних із злочинною діяльністю, за винятком незаконного обігу наркотиків [7] та Угоду про надання взаємодопомоги у боротьбі з незаконним обігом наркотиків [8], що дозволили розширити можливості для співпраці органів безпеки і правопорядку країн у боротьбі з організованою злочинністю.
У 1996 р. відбувалася інтенсивна робота військових відомств України та Великої Британії з розробки відповідної правової бази взаємин. В лютому під час візиту до Великої Британії Міністра оборони України В. Шмарова підписано Протокол про подальший розвиток військового співробітництва, який істотно доповнював меморандум від 23 вересня 1993 року, а в липні 1996р. в Києві представники міністерств оборони уклали Меморандум про взаєморозуміння стосовно використання полігонів України Збройними Силами Сполученого Королівства [9]. Його підписання дозволило з 1996 р. розпочати проведення регулярних дво- та багатосторонніх військових навчань.
Протягом 1997–1998 рр. істотно доповнено двосторонню договірну базу у галузях міжнародної природоохоронної справи і ядерної безпеки, забезпечення ефективної діяльності митниць та боротьби з міжнародною злочинністю.
Важливий крок для розвитку співпраці зробили дипломатичні відомства, уклавши у 1998 р. міжурядову Угоду у формі обміну нотами щодо особливостей перебування співробітників дипломатичного представництва Великої Британії та членів їх сімей в Україні [10]. У 1999 р. завершено формування основної частини діючої договірно-правової бази відносин між Україною та Великою Британією. Цьому сприяв обмін нотами між урядами щодо двосторонніх угод, які були чинними між СРСР та Великою Британією, за яким оформлено правонаступництво України по 10 угодах про взаємовідносини в різних сферах [11, арк. 1-2].
Успішність діалогу та співпраці між країнами на двосторонньому та багатосторонньому рівнях в контексті сучасних міжнародних процесів в Європі засвідчив Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва та координації між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ та у справах Співдружності Сполученого Королівства (12 квітня 2000 р., Київ) [12]. Він має важливе значення для всього комплексу українсько-британських відносин, адже визначає ключові напрями та проблемні питання діалогу відповідно до нових потреб та завдань двосторонньої співпраці, засвідчує проведення регулярних (як мінімум один раз на рік) зустрічей міністрів закордонних справ або їх заступників з актуальних питань, які становлять сферу обопільного зацікавлення: 1) двосторонні контакти у політичній, економічній, культурній та інших сферах; 2) військово-політичні питання; 3) економічні питання, включно із здійсненням економічних реформ в Україні; 4) співробітництво між правоохоронними органами щодо протидії „відмиванню” грошей та організованій злочинності; 5) координація дій, спрямованих на врегулювання регіональних конфліктів; 6) співробітництво в ООН та інших міжнародних організаціях; 7) розвиток відносин Україна – ЄС; 8) питання торгівлі та інвестицій; 9) нерозповсюдження зброї, експортного контролю і спільних дій з підтримки санкцій ООН [12, арк. 1-2].
Протягом 2001–2004 рр. сторони зосередили увагу на розробці ряду важливих договірних актів у військовій сфері, що засвідчило її пріоритетність для розвитку двосторонніх відносин та спільність інтересів у справі розбудови системи колективної безпеки. Значна увага фахівців України та Великої Британії до поглиблення правової бази військової співпраці зумовлена розширенням відносин України з НАТО та успіхами у виконанні програми міждержавного співробітництва. У травні 2002 р. РНБО України прийняла рішення щодо вступу до НАТО як кінцевої мети співробітництва України з Альянсом. У зв’язку з цим перед військовими відомствами обох країн постала необхідність вдосконалення та розширення напрямів співпраці у відповідності з новими реаліями двосторонніх взаємин, особливостями регіонального та світового розвитку. На це був спрямований Меморандум про взаєморозуміння між міністерствами оборони щодо співробітництва у військовій сфері 2001 р. [13], що засвідчив вихід українсько-британських відносин у сфері військової співпраці на якісно новий рівень.
З огляду на успішну військово-навчальну та миротворчу співпрацю країн привертає увагу двостороння міжвідомча Технічна угода щодо надання підтримки з боку Міністерства оборони України підрозділу Збройних Сил Британії під час проведення українсько-британсько-польських навчань „Козацький степ–2003” (серпень 2003 р.) [14]. Угода регламентує участь британського військового контингенту у традиційних щорічних миротворчих тактичних навчаннях аеромобільних підрозділів для відпрацювання спільних дій в можливих операціях з підтримки миру під егідою ООН, пошуково-рятувальних та гуманітарних операціях у зоні етнічних конфліктів. Ретельний підхід до проведення навчань у 2003 р. зумовлений спільною участю країн у проведенні міжнародної операції з підтримання миру в Іраку.
Поглиблення військової співпраці між Україною та Великою Британією, зростаючий рівень довіри між партнерами засвідчило підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Великої Британії щодо обміну та взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони, що відбулося у вересні 2004 р. під час проведення тристоронніх навчань „Козацький степ¬–2004” на полігоні в Солсбері (Англія) [15]. Підписання документу завершило тривалий підготовчий процес, в якому брали участь фахівці зацікавлених відомств та міністерств обох країн.
Свідченням незмінності курсу України на реформування власних збройних сил у відповідності до стандартів НАТО і зростання підтримки цього процесу з боку британського уряду стало тимчасове надання Міністерству оборони України цивільного радника з питань оборони, оформлене в окремому меморандумі у 2004 р. [16]. Повноваження та обов’язки радника передбачали надання консультацій щодо реформування Збройних Сил України з питань стратегічного планування, розробки бюджету та менеджменту ресурсів, реструктуризації і розвитку кадрової політики, розвитку та поглиблення співпраці України з європейськими та євроатлантичними структурами безпеки. Меморандум засвідчив довготривалість та перспективність інтересів британського уряду і військових структур у співпраці з українськими колегами.
Проаналізувавши договірно-правову базу двостороннього співробітництва між Україною і Великою Британією, можемо сформулювати наступні висновки.
Українсько-британські відносини ґрунтуються на розгалуженій, різнорівневій та універсальній нормативно-правовій базі, в основу якої закладено загальні принципи і норми міжнародного права із врахуванням специфіки розвитку сучасних міжнародних відносин. За нашими підрахунками на кінець 2004 р. між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії укладено 40 двосторонніх документів, 10 з яких оформлені за правонаступництвом від колишніх радянсько-британських відносин.
Переважна більшість двосторонніх договірних документів укладена протягом 90-х років ХХ ст., або протягом першого десятиліття розвитку міждержавних українсько-британських відносин. На перші роки цих відносин припадає підписання базових актів, насамперед Договору про принципи відносин та співробітництво, Спільної декларації, Меморандуму про взаєморозуміння з питань військових контактів і співробітництва тощо. Договірно-правова база охоплює різноманітні напрями і сфери співпраці сторін, що дозволяє стверджувати про належну юридичну основу для розвитку якнайширших взаємин між Україною та Великою Британією. Насамперед це стосується політичної (загальнополітичні питання і дипломатичні відносини) та військової співпраці. Документи, що регулюють відносини між країнами у зазначених сферах, складають більше половини усіх двосторонніх договірних актів. Договірні акти з питань військової співпраці (ширше – сфери безпеки) складають третину усієї договірно-правової бази українсько-британських відносин, що зацікавленість країн у поглибленні співробітництва у цій сфері та розвитку партнерських стосунків.
Незважаючи на вагомі напрацювання у справі правового забезпечення співпраці України та Великої Британії, їх договірно-правова база потребує постійного доповнення та розширення, враховуючи зміни в сучасних міжнародних відносинах та зростаючу динаміку співпраці. З огляду на масштабний розвиток інтеграційних процесів в Європі з початку ХХІ ст. та поступове поглиблення участі у них України, у найближчому майбутньому потребуватиме доповнення та розширення редакція Договору про принципи відносин та співробітництво і ряду інших актів.
Договірно-правова база співробітництва між Україною і Великою Британією, створена зусиллями сторін протягом 1991–2004рр., дозволяє здійснювати об’єктивне дослідження динаміки, тенденцій, основних напрямів та особливостей взаємин між країнами на різних етапах та рівнях їх розвитку.

Література:
1. Спільне комюніке щодо встановлення консульських відносин між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії (14 грудня 1991 р., Київ) / Історико-архівне управління МЗС України, ф. Міжнародних договорів, спр. 73, арк. 1.
2. Спільна декларація між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії (15 вересня 1992 р., Лондон) / ІАУ МЗС України, ф. Міжнародних договорів, спр. 159, арк. 1-3.
3. Договір про принципи відносин і співробітництво між Україною і Сполученим Королівством Великобританії та Північної Ірландії (10 лютого 1993 року, Лондон) // Політика і час. – 1993. – № 3. – С. 72-75.
4. Меморандум про взаєморозуміння з питань військових контактів і співробітництва між Міністерством оборони України і Міністерством оборони Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (23 вересня 1993 р., Київ) / ІАУ МЗС України, ф. Міжнародних договорів, спр. 1701, арк. 1-3.
5. Угода між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про міжнародні автотранспортні перевезення (13 грудня 1995 р., Лондон) / ІАУ МЗС України, ф. Міжнародних договорів, спр. 1165, арк. 1-8.
6. Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом (13 грудня 1995 р., Лондон) / ІАУ МЗС України, ф. Міжнародних договорів, спр. 1205, арк. 1-4.
7. Угода між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про арешт і конфіскацію доходів та знарядь, пов’язаних із злочинною діяльністю, за винятком незаконного обігу наркотиків (18 квітня 1996 р., Київ) / ІАУ МЗС України, ф. Міжнародних договорів, спр. 742, арк. 1-8.
8. Угода між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії про надання взаємодопомоги у боротьбі з незаконним обігом наркотиків (18 квітня 1996 р., Київ) / ІАУ МЗС України, ф. Міжнародних договорів, спр. 743, арк. 1-8.
9. Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно використання полігонів Збройними Силами Сполученого Королівства (18 липня 1996 р., Київ) / ІАУ МЗС України, ф. Міжнародних договорів, спр. 1700, арк. 1-13.
10. Угода у формі обміну нотами між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо особливостей перебування співробітників дипломатичного представництва Великої Британії та членів їх сімей в Україні (9 червня 1998 р., Київ) / ІАУ МЗС України, ф. Міжнародних договорів, спр. 1728, арк. 1-10.
11. Обмін нотами між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо двосторонніх угод, які були чинними між СРСР та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії (29 липня 1999 р., Київ-Лондон) / ІАУ МЗС України, ф. Міжнародних договорів, спр. 2226, арк. 1-2.
12. Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва та координації між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ та у справах Співдружності Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії (12 квітня 2000 р., Київ) / ІАУ МЗС України, ф. Міжнародних договорів, спр. 2209, арк. 1-3.
13. Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо співробітництва у військовій сфері (10 вересня 2001 р., Лондон) / ІАУ МЗС України, ф. Міжнародних договорів, спр. 2570, арк. 1-8.
14. Технічна угода між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо надання підтримки з боку Міністерства оборони України підрозділу Збройних Сил Великої Британії під час проведення спільних українсько-британсько-польських навчань „Козацький степ – 2003” (12 серпня 2003 р., Київ-Лондон) / ІАУ МЗС України, ф. Міжнародних договорів, спр. 3813, арк. 1-18.
15. Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо обміну та взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони (6 вересня 2004 р., Лондон) / ІАУ МЗС України, ф. Міжнародних договорів, спр. 4201, арк. 1-5.
16. Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про тимчасове надання Міністерству оборони України цивільного радника з питань оборони (12 листопада 2004 р., Київ) / ІАУ МЗС України, ф. Міжнародних договорів, спр. 4252, арк. 1-4.
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДІВ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
30.09.2007 12:36
ДЕРЖАВНА ВЛАДА В УМОВАХ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
30.09.2007 12:25
«САКСОНСЬКЕ ЗЕРЦАЛО» - НАЙВІДОМІШИЙ ПРАВОВИЙ ЗБІРНИК НІМЕЦЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
29.09.2007 11:59
ЗНАЧЕННЯ “ДЕКЛАРАЦІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА” 1789 РОКУ ТА ПРОБЛЕМИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ У ФРАНЦІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII СТ.
27.09.2007 15:50
ПРАВООСВІТНЯ ТА ПРАВОЗАХИСНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ІНСТИТУЦІЙ В ЧЕХОСЛОВАЧИНІ ТА РУМУНІЇ (20-ТІ – 30-ТІ РОКИ ХХ СТ.)
27.09.2007 15:47
ПРАВОВА ОХОРОНА ОСОБИСТОГО ЖИТТЯ ЛЮДИНИ ВІД НЕПРАВОМІРНИХ ВТРУЧАНЬ У СФЕРІ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ: ПРОБЛЕМИ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ НЕТОЧНОСТІ, ШЛЯХИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ
25.09.2007 12:15
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ: РЕАЛІЇ ДНЯ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ
06.10.2007 10:50
РОЛЬ ЖІНОЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ДОСЯГНЕННІ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ В УКРАЇНІ
02.10.2007 08:25
ЗАКОН ПРО ЗАКОН – НЕОБХІДНІСТЬ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ЦІЛОМУ
01.10.2007 22:22
СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ЯК ЯКІСНИЙ МЕХАНІЗМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
01.10.2007 20:51




© 2006-2020 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше