:: LEX :: ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЯ ЗАСУДЖЕННИХ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 27)

Термін подання матеріалів

17 листопада 2020

До початку конференції залишилось днів 18


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЯ ЗАСУДЖЕННИХ
 
28.02.2017 13:10
Автор: Бєляй Владислав Олегович, студент 5 курсу, 22 групи Інституту прокуратури та кримінальної юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого м. Харків
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право]

По закінченні терміну покарання засуджений знову потрапляє до суспільства, норм і законів якого він повинен дотримуватися, але не завжди у змозі їм слідувати через специфічні особистісні особливості і виражену соціальну дезадаптованість. Саме тому на перший план у роботі закладів, що виконують кримінальні покарання, виступає проблема ресоціалізації засуджених.

За легальним визначенням, яке закріплено у Кримінально-виконавчому кодексі України ресоціалізацію визначено як свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві, тим самим акцентовано увагу на необхідність повернення колишніх в’язнів до нормального життя. 

Повернення в’язнів до нормального життя також називають – соціалізація, тобто процес входження індивіда в соціальне середовище, оволодіння ним уміннями і навичками практичної і теоретичної діяльності, перетворення реально існуючих відносин в якості особистості. Це багатогранний процес засвоєння досвіду суспільного життя і суспільних відносин. За допомогою процесу соціалізації люди навчаються спільно жити й ефективно взаємодіяти один з одним.[1]

Відповідно, під ресоціалізацією слід розуміти повторне засвоєння культури людських стосунків, формування певних соціальних норм, ролей і функцій, надбання умінь і навичок, необхідних для їх успішної реалізації. Це, по суті, перебудова особистості у зв’язку зі зміною обставин. Під ресоціалізацією засуджених так само розуміють тривалий процес, що має у своїй основі складний комплекс психолого-педагогічних, економічних, медичних, юридичних і організаційних заходів, спрямованих на формування у кожного засудженого здібності й готовності до включення у звичайні умови життя суспільства після відбуття покарання.[2]  

Ресоціалізація - це тривалий і складний процес, який включає в себе допенетенціарні та пенетенціарні періоди, які в свою чергу, поділяються на 5 етапів, серед яких, зокрема: 1) винесення вироку і визначення покарання засудженому; 2) адаптація до умов виконання покарання; 3) виправлення; 4) підготовка засудженого до звільнення; 5) соціальна адаптація до умов життя на волі.

Перший період - винесення вироку і визначення покарання засудженому є важливим, оскільки саме в цей час засуджені психологічно налаштовуються на зміну способу життя. Передусім, це значний деструктивний стрес для будь-якої людини, якими б хибними усвідомленнями дійсності по відношенню до навколишнього оточення вона б не жила.

Зовсім інша ситуація має місце в межах другого періоду - адаптація до умов виконання покарання, коли ув’язнені потрапляють до установ пенітенціарної системи вже для відбування покарання, встановленого судом, де їх починають “виправляти” не стільки представники таких установ, скільки особи, котрі відбувають покарання. При цьому і одні, й інші, застосовуючи психологічні та фізичні засоби впливу, прагнуть одного - виробити в засуджених законослухняну поведінку в установі, де він відбуває покарання за вчинений ним злочин, а фактично - “зламати” людину з тим, щоб та стала покірною і контрольованою. 

Упродовж третього періоду – виправлення відбувається закріплення деструктивних змін у психології осіб, які перебувають в установах виконання покарань, що посилюється погіршенням стану здоров’я, головним чином через травматизм і прогресування захворювань. Більшість в’язнів, в яких попереду ще значний строк, просто намагається “вижити”, а відтак, мало замислюється про своє майбутнє. Що ж до працівників пенітенціарних установ, то вони намагаються зробити певні кроки для ресоціалізації таких осіб, за допомогою таких засобів: а саме: “організують навчання в загальноосвітніх навчальних закладах при таких установах; працевлаштовують на підприємствах установ; у колоніях функціонують гуртки, бібліотеки, клуби. Особливе місце серед працівників установ виконання покарань займають штатні психологи, які мають саме формувати увесь процес ресоціалізації, але через надвисоке навантаження, з урахуванням браку фахової підготовки результативність такої роботи - мізерна. Поряд з цим слід зазначити, що недостатня укомплектованість кадрами установ виконання покарань і значна плинність кадрів, у свою чергу, приводить до значного збільшення навантаження на психологів і, як наслідок цього, процес ресоціалізації набуває більш формального характеру.

Упродовж четвертого періоду - підготовка засудженого до звільнення, в установах пенітенціарної системи робота з підготовки засуджених до звільнення проводиться відповідно до Програми “Підготовка до звільнення”, яка нині запроваджена в діяльність виправних установ.[3]

П’ятий період - соціальна адаптація до умов життя на волі осіб які звільнились із місць позбавлення волі, передбачає реалізацію “системи заходів соціального, трудового, адміністративного контролю та нагляду за звільненими, надання їм допомоги в отриманні місця проживання і працевлаштування, налагодженні соціальних та сімейних зв’язків, організація контролю за їхньою поведінкою, а за необхідності - застосування до них заходів адміністративного нагляду і контролю” .[4] 

Підбиваючи підсумок, слід відзначити, що ресоціалізація засуджених носить здебільшого соціально-психологічний характер. Її зміст, форми й методи залежать від особливостей суб’єктів реабілітації. Найчастіше в особистості засудженого, як у фокусі, сконцентровано проблеми біологічного, соціального і психолого-педагогічного характеру, що передбачає комплексну допомогу з боку різних фахівців. Мета, спільні задачі, принципи й характер допомоги при цьому є універсальними для всіх учасників реабілітаційного процесу, що мають здійснюватися на гуманістичній основі.




Література:

1. Жулева Ю.В. Ресоциализация осужденных несовершеннолетних женского пола, отбывающих наказание в воспитательных колониях: правовые и криминологические аспекты: Дис. … канд. юрид. наук / Жулева Ю.В. – Рязань, 2000. [Електронний ресурс.] – режим доступу: http://law.edu.ru/book/book.asp?bookID=1180234

2. Поздняков В.М. «Журнал «Психология и право» 2012, № 3. С.- 4  [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://psyjournals.ru/psyandlaw/2012/n3/54185_full.shtml

3. Положення про програму диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення» Мін'юст України; Наказ, Положення, від 16.05.2016 № 1418/5 [Електронний ресурс ] – режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0735-16

4. О.А. Мельниченко, С.С. Дипко. Ресоціалізація в’язнів як складова державної пенітенціарної політики. Актуальні проблеми державного управління. —№ 2 (40). С. – 5.

________________________

Науковий керівник: Романов Михайло Васильович, доцент, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СУТНІСТЬ ПОБУДОВИ ВЕРСІЙ ПРИ ПЛАНУВАННІ РОЗСЛІДУВАННЯ КОНТРАБАНДИ
27.02.2017 12:19
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕДИЧНОГО ПРАВА В УКРАЇНІ
24.02.2017 13:53
СВІДОЦЬКИЙ ІМУНІТЕТ АДВОКАТА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
10.03.2017 22:14
ПРОБЛЕМИ ІСНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ СІМ’Ї В УКРАЇНІ
10.03.2017 22:08
РОЗШИРЕННЯ ПРАВ ПОТЕРПІЛОГО ЩОДО МОЖЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ
02.03.2017 16:06
ПРОХАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ" В СКЛАДІ КОРУПЦІЙНИХ ЗЛОЧИНІВ (ст. 354, ст. 368, ст. 368-3, ст. 368-4 КК УКРАЇНИ)
02.03.2017 11:25
ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА ДОВЕДЕНИЕ ДО БАНКРОТСТВА ПО УГОЛОВНОМУ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВУ УКРАИНЫ И РЕСПУБЛИКИ МОЛДОВА
01.03.2017 12:21




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше