:: LEX :: ПРОХАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 62)

Термін подання матеріалів

13 червня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОХАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ" В СКЛАДІ КОРУПЦІЙНИХ ЗЛОЧИНІВ (ст. 354, ст. 368, ст. 368-3, ст. 368-4 КК УКРАЇНИ)
 
02.03.2017 11:25
Автор: Скворцова Надія Олександрівна, студентка 5 курсу 22 групи Інституту прокуратури і кримінальної юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого м. Харків
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право]

Закріплення такої форми об’єктивної сторони як «прохання надати неправомірної вигоди» в розділі ХVII Кримінального кодексу України (надалі КК України), зокрема в ч.1 і ч. 4 ст. 354 «Підкуп працівника підприємства, установи чи організації», ч.1 і ч.3 ст. 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», ч. 1 ст. 368-3 «Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми», ч. 1 ст. 368-4 «Підкуп особи, яка надає публічні послуги», які відповідно до ст. 45 КК України є корупційними, викликає багато запитань як в теоретичному, так і в практичному аспекті.

Так, у Кримінальній конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією, Цивільній конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією та Конвенції ООН проти корупції не містять згадки про таку форму підкупу, як прохання надати неправомірну перевагу. Отже, це є законодавчою ініціативою держави Україна.

В академічному словнику української мови надане таке визначення: «прохання»: 1) ввічливе звертання до кого-небудь з метою домогтися чогось, спонукати кого-небудь зробити, виконати щось; просьба; 2) письмове клопотання, заява, складена за офіційною встановленою формою [5, с. 335].

Закріплення «прохання» в диспозиціях вище наведених статей свідчить про недотримання законодавцем послідовності у відмінностях між активною та пасивною формами підкупу. Так, в ст. 368, як і в ст. 354 КК України прохання надати неправомірну вигоду є однією з форм «пасивного» підкупу («прийняття  пропозиції, обіцянки чи одержання неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду…»), то в ст. ст. 368-3, 368-4 КК України – передбачено в диспозиціях як «активний» підкуп.  В останньому випадку законодавець об’єднав три форми об’єктивної сторони, де є загальний суб’єкт (особа, яка пропонує, обіцяє, надає неправомірну вигоду – активна форма), а четверта форма (прохання  надати неправомірну вигоду – пасивна форма), яка стосується спеціального суб’єкта (службова особа юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми або особа, яка надає публічні послуги).

Така невідповідність викладу форм підкупу у диспозиціях згаданих кримінально-правових норм суперечить вимогам законодавчої техніки, а також спотворює уявлення про активні та пасивні форму підкупу як кримінально караного правопорушення [2].

Також є дискусійним питанням взагалі розглядати «прохання» як пасивну форму. Так, прохання, за логікою,  відноситься до «активного» підкупу,  бо полягає у вчиненні ініціатором діянь, що спрямовані викликати відповідну поведінку в іншої особи. У зв’язку з цим активними формами підкупу доречно вважати пропозицію, обіцянку неправомірної вигоди чи її надання або прохання її надати, оскільки їх вчинення є наслідком бажання ініціатора (особа, яка пропонує, обіцяє, надає, просить) викликати очікувані для нього відповідні пасивні форми підкупу (прийняття пропозиції, обіцянки, одержання неправомірної вигоди) в службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми або в особи, яка надає публічні послуги.

Проблематичним також є викладення ч. 4 ст. 354 КК і ч.3 ст. 368 КК України, яке передбачає існування такої форми об’єктивної сторони як «прохання надати неправомірну вигоду поєднане з вимаганням».

Згідно з приміткою до ст. 354 КК України в ст. ст. 354, 368, 368- 3і 368-4 КК України під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів [1].

Так, з етимологічних позицій, вимагання, на відміну від прохання, – це не уклінне звернення, а наказ виконати настанову ініціатора. При вимаганні вимога, звернення підкріплені відкритими чи прихованими погрозами. Засобами вимагання як психологічного впливу, на відміну від прохання, є оголошення адресату визначених термінів чи засобів виконання вимоги без пояснень і обґрунтувань, висунення беззаперечних заборон і обмежень, залякування погрозами, шкідливими наслідками [4, c. 8]. Тобто прохання не може бути пов’язане з погрозами і створенням  умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. 

Отже, наведені проблеми є наслідком порушення законодавчої техніки, що потребує негайного вирішення. Нелогічне і суперечливе викладення диспозицій зазначених статей негативно впливає як на характеристику досконалості законодавства про кримінальну відповідальність, так і на судову практику. Таким чином, законодавчих змін потребують: 1) ч.1 ст. 368-3 і ч. 1 ст. 368-4 КК України, стосовно виключення спеціального суб’єкта; 2) ст. 354 і ст. 368 КК України, стосовно виключення нелогічної і протилежної за змістом конструкції, яка поєднує прохання неправомірної вигоди з вимаганням. Так, доцільним є запровадити норму, за якою безпосередньо повинна встановлюватися кримінальна відповідальність за вимагання неправомірної вигоди.




Література:

1. Кримінальний кодекс України: Закон України від 5 квітня 2001 р. (редакція від 05.01.2017) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14;

2. Підкуп за кримінальним законодавством України / Ю. А. Коміссарчук, С. В. Якимова // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія юридична. – 2014. – Вип. 4. – 230-240 с.р. – [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvlduvs_2014_4_26;

3. Проблеми кваліфікації злочину, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України / О. О. Дудоров // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. – 2016. – Вип. 1. - 80-98 с.р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlduvs_2016_1_1;

4. Психологія керівного впливу та дисципліни праці в організації: навч.-метод. посіб. / уклад. Г. І. Дацевич. – Донецьк: Донецький обласний центр пере-підготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій. – 2011. – 20 с.;

5. Словник української мови: в 11 т. / [ред.колег. І. К. Білодід (голова) та ін.]. – К.: Наукова думка, 1970 – 1980. – Т. 8,–335 с.

______________________

Науковий керівник: Демидова Людмила Миколаївна, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінального права № 1, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЯ ЗАСУДЖЕННИХ
28.02.2017 13:10
СУТНІСТЬ ПОБУДОВИ ВЕРСІЙ ПРИ ПЛАНУВАННІ РОЗСЛІДУВАННЯ КОНТРАБАНДИ
27.02.2017 12:19
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕДИЧНОГО ПРАВА В УКРАЇНІ
24.02.2017 13:53
СВІДОЦЬКИЙ ІМУНІТЕТ АДВОКАТА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
10.03.2017 22:14
ПРОБЛЕМИ ІСНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ СІМ’Ї В УКРАЇНІ
10.03.2017 22:08
РОЗШИРЕННЯ ПРАВ ПОТЕРПІЛОГО ЩОДО МОЖЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ
02.03.2017 16:06
ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА ДОВЕДЕНИЕ ДО БАНКРОТСТВА ПО УГОЛОВНОМУ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВУ УКРАИНЫ И РЕСПУБЛИКИ МОЛДОВА
01.03.2017 12:21




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше