:: LEX :: ПЛАН BEPS: ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 24)

Термін подання матеріалів

21 липня 2020

До початку конференції залишилось днів 14


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПЛАН BEPS: ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ
 
14.12.2018 13:56
Автор: Галстян Араксія Гагіківна, студентка Чорноморського національного університету ім. Петра Могили; Лазарева Наталя Михайлівна, старший викладач кафедри конституційного та адміністративного права і процесу юридичного факультету ЧНУ імені Петра Могили
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

Глобалізація прискорює рух капіталів та активів. На початку ХХ ст. істотно спростилися можливості структурувати бізнес на міжнародному рівні із застосуванням низькоподаткових офшорних юрисдикцій з метою оптимізації або уникнення від сплати податків. В цих умовах держава має обмежені можливості самотужки боротися із подібними явищами, що обумовило початок співпраці в цієї сфері на міжнародному рівні. Проблематика протидії мінімізації сплати податків на сьогодні як в Україні, так і у світі залишається однією з найбільш актуальних.

Дослідженням питання податкового контролю займалось багато зарубіжних та вітчизняних вчених: Денніс Вебер, Рейноу Кок, Д. М. Серебрянський, П. О. Селезень, А.В. Шелепов. Незважаючи на значний інтерес у науковій літературі до цієї проблеми, вона залишається невирішеною.

Загальна ефективність податкового контролю в Україні залежить від багатьох факторів, що лежать у площині законодавчих правил з оподаткування, раціональної організації процесів адміністрування податків, здатності органів контролю виявляти податкові ризики та реагувати на них. 

Багатостороння конвенція з протидії розмиванню бази оподаткування і виведенню прибутку з-під оподаткування ( далі – BEPS ) - це стратегія запобігання ухилення від сплати податків суб’єктів, що використовують прогалини та невідповідності податкового законодавства для штучного переміщення прибутку в місця з низьким рівнем оподаткування або без оподаткування. У рамках всеохоплюючої системи більш ніж 100 країн та юрисдикцій співпрацюють для реалізації заходів BEPS.

Дана конвенція була розроблена Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) у 2015 році. За оцінками ОЕСР, втрати бюджетів країн світу від агресивного податкового планування, що ґрунтується на розмиванні бази оподаткування і переміщенні прибутків за кордон (BEPS), щороку сягають 100-240 млрд дол. США або 4-10% сукупних надходжень прибутку від податку на прибуток підприємств. При цьому бюджети країн, що розвиваються, втрачають більше, аніж бюджети розвинених країн[1]. 

Операції із офшорними юрисдикціями як за поточним, так і фінансовим рахунком, мають безпосередній вплив на ситуацію на валютному ринку України, а отже, визначають стан фінансової стабільності в державі.

Україна приєдналася до плану BEPS з 01.01.2017 року, для того щоб не опинитися в «офшорному» списку Європейського Союзу, та зміцнити репутацію серед країн-партнерів. Це, в свою чергу, розширить можливості для ведення українським бізнесом повноцінної діяльності на зовнішніх ринках, уникаючи упередженого ставлення з боку іноземних контрагентів, банків та інвесторів.

24 листопада 2018 року  Міністерство фінансів України та Національний банк України оприлюднили проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування»[2]. 

За останні три роки 115 країн вже розпочали запровадження Плану дій BEPS у національному податковому законодавстві, який складається з 15 кроків[3]. Пакет українського Плану дій BEPS є ширшим за мінімальний стандарт, що складається з чотирьох дій, і оптимальним для боротьби з агресивним податковим плануванням. Проект Закону спрямований на реалізацію в Україні восьми  найважливіших, на даний момент, для нашої країни кроків, хоча пріоритетними зараз є третій та четвертий крок: 

- розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють. Резиденти України (фізичні і юридичні особи) мають сплачувати податок із нерозподіленого прибутку іноземних компаній, які їм належать або контролюються, та  запровадження  обов'язкового декларування участі (контролю) в іноземних компаніях, правила оподаткування таких компаній та обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами.

Шостим пунктом передбачається запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування (вимоги мають на меті дискваліфікувати компанії – посередники, які фактично не ведуть діяльність у відповідній країні, і створені лише для використання переваг, що надаються угодою про усунення подвійного оподаткування.

Крім цього, містить правило тестування основних цілей ( далі - PPT) з метою боротьби з зловживаннями податковими договорами. Це правило PPT також включено до багатосторонньої конвенції для здійснення заходів MLI. Тест PPT застосовується, коли є доцільним та обґрунтованим, з огляду на всі відповідні факти та обставини, зробити висновок, що вигода (надана податковим договором) була однією з основних цілей будь-якої угоди  чи  операції. Ця вимога містить два елементи: тест про доцільність та тест основної мети.  

Наступний крок присвячений запобіганню штучному уникненню визнання статусу постійного представництва, (на практиці є поширеними випадки зловживання цим виключенням, коли діяльність нерезидента формально відповідає переліченим випадкам, однак є настільки суттєвою і важливою для нерезидента, що фактично є основним чинником отримання ним прибутку. Для обмеження можливостей використання цих виключень, доцільно передбачити, що вони застосовуються лише у тому випадку, коли відповідна діяльність має виключно допоміжний або підготовчий характер.

Інший крок -це багатосторонній інструмент для внесення змін у двосторонні угоди ( Multi Iateral Instrument, далі - MLI ). 23 липня 2018 року Україна підписала MLI, тепер ми чекаємо ратифікації Верховною Радою України. Підписання, в першу чергу, вимагається ОЕСD. Оскільки, - 6 та 14 кроки мінімального стандарту Україна може запровадити саме за допомогою MLI Конвенції, яка надає можливість швидко та одночасно внести зміни в усі необхідні двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування, який в Україні понад 70.

Одним з найважливіших питань, що викликає стурбованість представників українського бізнесу є питання кваліфікованості спеціалістів в Державній Фіскальній Службі, саме з протидії BEPS, а також наявності IT-систем, які забезпечать конфіденційність інформації, що потраплятиме до податківців. 

Плану дій BEPS Україні все ще необхідно змінити законодавство стосовно банківської таємниці та розкриття інформації про бенефіціарних власників бізнесу. 

Адаптування заходів BEPS - це валютна лібералізація, щодо встановлення прозорих механізмів оподаткування контрольованих іноземних компаній, розшифрування фінансової звітності українських фінансово-промислових груп в усіх країнах, де вони здійснюють свою операційну діяльність, встановлення правил обмеження фінансових операцій з пов'язаними особами, перегляду міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, зменшення переміщення українського капіталу до юрисдикцій з низьким рівнем оподаткування, що, в свою чергу, сприятиме збільшенню доходів бюджету. Завдання імплементації Плану дій BEPS в Україні - справедливе та прозоре оподаткування.

Cписок літератури

1. 1 План дій BEPS в Україні [Електронний ресурс] // НБУ. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://bepsinua.bank.gov.ua/beps/#plan.

2. Відомості Верховної Ради України (ВВР). Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради України (ВВР) // Проект. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://bepsinua.bank.gov.ua/beps/src/files/Project_BEPSinUA_20181024.pdf.

3. OECD. Action Plan on Base Erosion and Profit Shifting [Електронний ресурс] / OECD // OECD Publishing. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: https://bepsinua.bank.gov.ua/beps/src/files/BEPS_Action_Plan.pdf.

4. OECD. OECD and Ukraine [Електронний ресурс] / OECD // Global Relations Brief. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: http://www.oecd.org/eurasia/countries/Global-Relations-Brief-Ukraine-UKR.pdf.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ДО ПИТАННЯ ПРО ВИЗНАЧЕНІСТЬ ПРАВОВОЇ НОРМИ
13.12.2018 12:25
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
13.12.2018 12:02
ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ДОБРОВІЛЬНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД»
10.12.2018 17:37
СОЦІАЛЬНІ ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ
09.12.2018 15:30
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ КОНЦЕПЦИИ АДМИНИСТРАТИВНОЙ РЕФОРМЫ В РЕСПУБЛИКЕ УЗБЕКИСТАН
09.12.2018 15:09
АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА ТА СУДОВОЇ ПРАКТИКИ СТОСОВНО СПЛАТИ ПОДАТКУ НА РЕПАТРІАЦІЮ
06.12.2018 20:33
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕУЛЮВАННЯ ВИБОРІВ ДО МІСЦЕВИХ ПАРЛАМЕНТІВ У КОРОЛІВСТВІ ІСПАНІЯ
06.12.2018 20:30




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше