:: LEX :: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ПРОТИДІЯ ВЧИНЕННЮ ЗЛОЧИНІВ ПРЕДСТАВНИКАМИ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 62)

Термін подання матеріалів

13 червня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ПРОТИДІЯ ВЧИНЕННЮ ЗЛОЧИНІВ ПРЕДСТАВНИКАМИ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
 
01.02.2023 11:39
Автор: Кубік Валерій Сергійович, виконавчий директор громадської організації «Асоціація народних депутатів України»
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Використання статусу представника релігійної організації в злочинних намірах набуло свого апогею у часи розгортання російської агресії проти України, коли представники проросійської релігійної організації «Українська православна церква» стали масово сприяти російським окупаційним військам, навіть інколи беручи зброю до рук проти громадян України. Надзвичайного резонансу набули гучні заяви лідерів проросійських церков припинити захист територіальної цілісності України, коли захоплення українських територій розпочалося із вторгнення до Криму і особливо в умовах широкомасштабної російської агресії з 24 лютого 2022 року. Необхідно зазначити, що низька чисельність кримінальних справ проти проросійських релігійних діячів, на наше переконання, спричинена саме небажанням українських правоохоронців втручатися у церковні справи, проте останнім часом дана позиція правоохоронців докорінно змінилася. Варто зазначити, що недостатність правоохоронних заходів у цьому контексті спричинила масовість такого виду злочинності, проте і у наукових колах і в українському політикумі не приділялося значної уваги даній проблематиці. У цьому контексті відзначаємо невелику чисельність вчених, що звернули увагу на цю проблему з точки зору її кримінально-правового значення та пошуку правових механізмів кримінально-правової протидії цим девіантним тенденціям.

Серед політиків і вчених формування доктринальних основ кримінально-правової протидії злочинам, вчиненим представниками релігійних організацій ще тільки формується. Очевидним є те, що представник релігійної організації у цьому контексті виступає спеціальним суб’єктом кримінального правопорушення, що потребує ґрунтовного дослідження характеристики даних правопорушень, їх відмежування від суміжних злочинів та інших необхідних елементів кримінально-правового осмислення даної проблематики. Слід виділити одну з перших таких спроб, здійснених проф. І.О. Мамонтовим у рамках дослідження даних правопорушень у контексті інформаційної безпеки в умовах відсічі російській агресії. Попри невелику розробленість даної проблематики у сучасній науці кримінального права, доцільно взяти за основу дані напрацювання з урахуванням перспектив подальшого аналізу і концептуалізації проблеми.

Відтак, як слушно зазначає І.О. Мамонтов [1], в умовах російсько-української війни, що триває з лютого 2014 року та зокрема в умовах найбільш гострої її фази – повномасштабного російського вторгнення з 24 лютого 2022 року інформаційна безпека є одним з ключових факторів національної безпеки. Вплив на свідомість та психологічний стан населення України має одне з самих важливих значень, оскільки через інформаційні ресурси здійснюється формування поведінки особи, що активно використовується російсько-терористичним режимом.

Потрібно звернути увагу на той факт, що матеріали кримінальних справ правоохоронних органів України [1] показують, що у вищеокресленому процесі російсько-терористичний режим активно використовує релігійні організації, які своєю діяльністю впливають на свідомість, ментальні цінності і психологічний стан значної частини населення. Зокрема релігійна громадська організація «Українська православна церква», що має пряме організаційне підпорядкування аналогічній російській релігійній організації – «Російській православній церкві», здійснює інформаційні заходи, котрі несуть у собі ознаки кримінальних правопорушень, за які передбачена відповідальність у Кримінальному кодексі України, зокрема щодо вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Така тенденція набула системного характеру, перетворилася на масштабну релігійну агресію, що виражається у відвертій антиукраїнській пропаганді священнослужителів «Української православної церкви», розповсюдженні друкованих і аудіовізуальних матеріалів, у яких заперечується українська державність, виправдовується російська воєнна агресія тощо. Матеріали кримінальних проваджень [2] засвідчують, що у окремих випадках священнослужителями проросійських церковних організацій надаються російським спецслужбам відомості про стратегічні об’єкти України, бойові позиції українських військ, а також вчиняються інші кримінальні правопорушення, які створюють значну загрозу національній безпеці.

Вищеохарактеризований подібний протиправний характер діяльності представників «Української православної церкви» викликав надзвичайно широкий суспільний резонанс, водночас народні депутати України підготували цілу низку законопроектів, що спрямовані на заборону її діяльності, зокрема: «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання діяльності релігійних організацій» № 8262 від 05.12.2022 [3], «Проект Постанови про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо передачі в безоплатне користування комплексів споруд Почаївської Успенської лаври та Києво-Печерської лаври Православній Церкві України» № 8012 від 08.09.2022 [4], «Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обмеження надання статусу неприбуткових організацій, що не є платниками податку, релігійним організаціям, які входять до структури релігійної організації, керівний центр якої знаходиться в державі, що здійснила військову агресію проти України та або тимчасово окупувала частину території України» № 7403 від 24.05.2022 [5] та інші ініціативи. Зазначені проекти законодавчих актів спрямовані на протидію інформаційно небезпечній діяльності проросійської «Української православної церкви», яка у своїй діяльності завжди намагалася використати статтю 35 Конституції України, якою встановлено, що «… церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави…» і трактували це юридичне положення як підстави до повного невтручання держави в церковно-релігійні справи і будь-яку діяльність церковних організацій загалом.

Підтримуючи позицію І.О. Мамонтова про те, що наразі існуючий правовий вакуум, пов'язаний з неврегульованістю співвідношення статусу релігійних організацій і відповідальності за порушення їх представниками законів та складнощів, що виникають у здійсненні державного контролю за діяльністю таких організацій, має бути заповнений першочергово встановленням кримінальної відповідальності за використання релігійними організаціями релігійно чутливої інформації у протиправній діяльності, що призводить до вагомих негативних наслідків. Кримінальна відповідальність створить специфічне правове поле, коли зміна назви чи організаційної структури, або інших організаційно-правових конструкцій не дозволить представникам церковно-релігійних організацій продовжувати безкарно вчиняти кримінальні правопорушення у сфери створення загроз інформаційній безпеці як важливої частини національної безпеки України.

В умовах очевидності потреби кримінально-правової протидії даного виду правопорушенням, для реалізації вищезазначеного, на переконання дослідників, потрібно внести зміни і доповнення у статтю 300 Кримінального кодексу України, зокрема доповнити її частиною четвертою наступного змісту: «Стаття 300. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію

«…Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені представником релігійної організації, а також публічна демонстрація такою особою предметів, які пропагують глорифікацію політичних і релігійних лідерів держави-агресора, використання таких предметів під час публічного здійснення заходів релігійного характеру, а також з метою заперечення вчинення збройної агресії проти України, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

Таким чином, підтримуємо наукову точку зору І.О. Мамонтова про те, що внесення вищевказаних змін і доповнень у Кримінальний кодекс України, одночасно із ухваленням інших вищенаведених законодавчих ініціатив, створить правове поле для попередження вчинення кримінальних правопорушень представниками релігійних організацій і встановить кримінальну відповідальність за дії, що загрожують інформаційній безпеці України, забезпечать надійну кримінально-правову протидію релігійній агресії, що відіграватиме одне з важливих значень у забезпеченні правопорядку і релігійно-суспільної стабільності в умовах здійснення відсічі російській воєнній агресії. Водночас варто звернути увагу науковців і дослідників на абсолютну недослідженість проблем кримінально-правової відповідальності представників релігійних організацій за правопорушення, котрі вчиняються у процесі здійснення релігійної діяльності. 

З огляду на перспективність подальших наукових досліджень і формування дієвих кримінально-правових механізмів протидії вчиненню кримінальних правопорушень представниками релігійних організацій, доцільно формувати правове поле, яке вплине на припинення розпалювання міжнаціональної ворожнечі і поширення так званого «руського миру», що надзвичайно активно здійснюється представниками проросійської «Української православної церкви». Дана релігійна організація стала прямим знаряддям здійснення підривної діяльності російськими спецслужбами у внутрішньорелігійній війні, коли агресія воєнна знайшла свій благодатний ґрунт у агресії міжконфесійній, що активно демонстровано кількістю кримінальних справ та санкціями Ради національної безпеки і оборони України. Водночас внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України, у яких буде передбачена відповідальність для таких суб’єктів злочинів, надасть можливість здійснювати заочне правосуддя відносно тих представників релігійних організацій, котрі не перебувають на території України, але здійснюють свою протиправну діяльність поза її межами. Дана правова позиція держави буде певним профілактичним кримінально-правовим інструментом, завдяки якому може здійснюватися протидія і профілактика від вчинення злочинів представниками релігійних організацій в умовах російської воєнної агресії і в мирний час.

Утилітарний характер українського законодавства зрештою не дає можливості застосовувати різноманітні санкції щодо представників релігійних організацій персоніфіковано, а також до релігійних організацій як до юридичних осіб в умовах стійких тенденцій здійснення різнорідних правопорушень. Кримінально-правова протидія не може охопити всі суспільні відносини, які виникають навколо протиправної діяльності релігійних організацій, котрі з початком російського вторгнення здійснювали активну і часом неприховану підтримку російських ворожих дій. Це виражалося у наданні релігійних споруд для прихистку терористичних угруповань, коли, приміром організовані диверсійні групи під командуванням сумнозвісного ватажка терористичних спецпідрозділів РФ І. Гіркіна перебували у Свято-Успенської Святогорської Лаври, а священнослужителі цієї організації брали безпосередню участь у терористичній діяльності проти українського суверенітету і територіальної цілісності. Такі випадки не є поодинокими, у зведеннях правоохоронних органів доволі часто оприлюднюється інформація про використання українських святинь, орендованих «Українською православною церквою» як осередків підтримання антиукраїнської підривної діяльності. Такі осередки організовано спецслужбами Російської Федерації у різних регіонах і зокрема дуже часто в українських засобах масової інформації мова йде про найголовніші християнські святині, такі, як Свято-Успенська Почаївська Лавра, а також і Успе́нська Ки́єво-Пече́рська ла́вра та інші релігійні осередки.

Подібна діяльність є підставою не тільки для кримінально-правової протидії злочинам у сфері національної безпеки, що вчиняються відповідними суб’єктами, але і відповідальності релігійних громадських організацій як юридичних осіб. Зокрема, стаття 96-3 Кримінального кодексу України «Підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру» встановлює, що підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, окрім іншого, є: вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 111-1, 113, 114-2, 146 тощо. У такому разі священнослужитель, котрий розповсюджує предмети антиукраїнської агітації, або публічно пропагує заклики, які несуть у собі антиукраїнську пропаганду і заперечення української державності, є представником юридичної особи – громадської організації релігійного характеру. 

Відтак Кримінальним кодексом України передбачено види заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб, зокрема стаття 96-6 встановлює заходи кримінально-правового реагування: 1) штраф; 2) конфіскація майна; 3) ліквідація. Водночас КК України статтею 67 встановлює обставини, які обтяжують покарання, серед яких пунктом 3 частини першої встановлено, що вчинення кримінального правопорушення на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі чи розбрату або на ґрунті статевої приналежності – є обставинами, що обтяжують покарання. У такому разі кваліфікація кримінальних правопорушень, вчинених такими суб’єктами із усіма кваліфікуючими ознаками у процесі встановлення міри державного реагування передбачає застосування санкції за пунктом 3 статті 96-6 – ліквідації юридичної особи, що тягне за собою припинення договору оренди релігійно-культових споруд між орендодавцем та відповідними релігійними організаціями, що ліквідовуються.

Отже, вищеописані інструменти кримінально-правової протидії вчиненню злочинів представниками релігійних організацій можуть стати своєрідною «дорожньою картою», щодо припинення масової і системної протиправної діяльності громадських організацій релігійного характеру, що вчиняють правопорушення, які загрожують національній безпеці України.

Література:

1. Мамонтов І.О. Релігійна агресія як об’єкт інформаційної безпеки. «Правові засади інформаційної безпеки України в умовах російської воєнної агресії». Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 8 грудня 2022 року: Експертне обговорення. С. 6 – 7.

2. Працював на Росію? СБУ каже, що викрила митрополита УПЦ МП. URL : https://www.bbc.com/ukrainian/news-63228632

3. "Зливав" ворогу позиції ЗСУ. Настоятелю Лисичанського храма УПЦ МП дали 12 років тюрми URL : https://ukranews.com/ua/news/900391-zlyvav-vorogu-pozytsiyi-zsu-nastoyatelyu-lysychanskogo-hrama-upts-mp-daly-12-rokiv-tyurmy

4. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання діяльності релігійних організацій № 8262 від 05.12.2022 URL : https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40938

5. Проект Постанови про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо передачі в безоплатне користування комплексів споруд Почаївської Успенської лаври та Києво-Печерської лаври Православній Церкві України № 8012 від 08.09.2022 URL : https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40437

6. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обмеження надання статусу неприбуткових організацій, що не є платниками податку, релігійним організаціям, які входять до структури релігійної організації, керівний центр якої знаходиться в державі, що здійснила військову агресію проти України та або тимчасово окупувала частину території України» № 7403 від 24.05.2022 URL : https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39653



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ВИЗНАННЯ ДОКАЗІВ НЕДОПУСТИМИМИ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ
10.02.2023 11:57
ПОЧАТОК ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ У ФОРМІ ДІЗНАННЯ
08.02.2023 21:37
КЛАСИФІКАЦІЯ ТА СТРУКТУРА ОКРЕМИХ МЕТОДИК РОЗСЛІДУВАННЯ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ
08.02.2023 12:18
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ
08.02.2023 12:06
ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ПРАВООХОРОННОЇ ТА СУДОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
08.02.2023 11:42
НЕЗАКОННЕ ВИКОРИСТАННЯ З МЕТОЮ ОТРИМАННЯ ПРИБУТКУ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ, БЛАГОДІЙНИХ ПОЖЕРТВ АБО БЕЗОПЛАТНОЇ ДОПОМОГИ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ
04.01.2023 16:09
ПРАВОВІ ЦІННОСТІ ЯК ОСНОВНІ ПРІОРИТЕТИ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ
03.02.2023 18:34
СПЕЦІАЛЬНИЙ ПОТЕРПІЛИЙ ЯК ОЗНАКА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 374 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
01.02.2023 11:27
ПОНЯТТЯ І ЗНАЧЕННЯ ТЛУМАЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ
01.02.2023 11:24
ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ВНЕСЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ДО ЄРДР
01.02.2023 11:18




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше