Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що розвиток науки криміналістики у XXI столітті потребує синтезу наукових знань і впровадження нових методів розкриття і розслідування злочинів.
Практика розкриття і розслідування вбивств, вирішення конфліктних ситуацій, які виникають на досудовому слідстві під час їх розслідування, вибір найбільш ефективних методів розслідування обґрунтовано пов’язані з подальшим підвищенням професійної майстерності слідчих і працівників органів дізнання, вдосконаленням організаційних засад розслідування зазначених злочинів.
Головною метою проведеного нами дослідження є створення алгоритму вирішення професійних проблем в ході практичного застосування слідчим криміналістичних моделей під час розслідування вбивств.
Криміналістична модель — це криміналістичний інформаційний аналог, знаковий опис, мисленнєва уява про соціальні, психологічні та біологічні властивості особи вбивці, які дозволяють упорядкувати, проаналізувати та отримати нову інформацію про злочинця під час розкриття та розслідування вбивств.
Професійні проблеми практичного застосування слідчим криміналістичних моделей під час розкриття та розслідування вбивств обумовлені вирішенням таких завдань:
— евристичного і пізнавального характеру (кодування, збереження, дослідження наявної інформації);
— організації та управління розслідуванням злочину, при цьому, моделі виконують організаційно-управлінську, ретроспективну та прогностичну функції;
— науково-дослідного характеру (узагальнення слідчої, експертної і судової практики), які спрямовані на забезпечення розробки та впровадження криміналістичних методик з розкриття і розслідування вбивств.
Характеризуючи окремі процеси практичної діяльності слідчого, О.К. Гаврилов, справедливо зазначає, що при визначенні можливості розкриття конкретного злочину, необхідно спочатку провести оцінку сукупності дій щодо використання процесуальних засобів їх збирання та дослідження. Будь-які бар’єри на цьому шляху можна пояснити як об’єктивну закономірність неможливості отримання або втрати доказової інформації.
У процесі розкриття і розслідування вбивства слідчий, по-перше, на кожному етапі реконструює ситуацію вчинення злочину (кримінальну ситуацію), по-друге, періодично осмислює й аналізує ситуацію розслідування (слідчу ситуацію), оскільки на основі її оцінки він приймає процесуальні і тактичні рішення. Слідчому постійно приходиться зіштовхуватися з різного роду ситуаціями, які вимагають правильної оцінки, професіонального аналізу і розгляду. Для досягнення цієї мети можна використовувати весь арсенал наявних методів і способів пізнання, серед яких особливе місце займає метод криміналістичного моделювання.
Криміналістичне моделювання — це метод, сутність якого полягає в теоретичному і практичному дослідженні штучно створеної системи — «квазі-об’єкту»(моделі) вбивці, яка знаходиться в кореляційному співвідношенні з реальним об’єктом та здатна його заміщувати, що сприяє отриманню нової інформації про особу злочинця під час розкриття і розслідування вбивств.
У криміналістичній літературі зустрічаються різні наукові дослідження з проблем криміналістичного моделювання. Так, наприклад, І.Б. Новік зазначає, що пізнати будь-який об’єкт — означає побудувати його образ, ідеальну модель, яка характеризується сукупністю ознак, достатніх для вирішення завдань пізнання. Також зустрічаються погляди розглядати кримінальну справу як модель, І.М. Лузгін пише, що не буде помилкою розглядати кримінальну справу як особливий вид моделі — інформаційний аналог конкретної події. Такої ж думки і В.К. Гавло, який вважає, що своє матеріальне втілення модель конкретної кримінальної події знаходить у кримінальній справі, де вона виступає у вигляді упорядкованої до норм кримінально-процесуального закону системи доказів.
Застосування криміналістичного моделювання дозволить вирішити низку професійних проблем слідчого при розкритті та розслідуванні вбивств:
1) сприяє побудові, перевірці й оцінці інформаційної моделі вбивці та її складових;
2) оптимізує підготовку і планування слідчих дій;
3) виступає універсальним засобом тактичного прогнозування;
4) підвищує ефективність прийняття організаційно-тактичних рішень слідчого;
5) дозволяє розробити систему впливу на окремих учасників процесу (підозрюваного, свідків);
6) виступає оптимальним засобом оцінки результатів слідчої дії.
Таким чином, вирішення професійних проблем практичного застосування криміналістичних моделей сприятиме виконанню слідчим пізнавальних завдань під час розкриття і розслідування вбивств.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
