1. Кримінальна справа про підроблення документів, печаток, штампів та бланків та їх збуту, як і про будь-який інший злочин, може бути порушена тільки за наявності зазначених у законі приводів і підстав та відсутності обставин, що виключають провадження в справі. Приводами найчастіше є повідомлення громадян і посадових осіб про виявлення документів, печаток, штампів та бланків, що викликають сумнів у своїй дійсності, а підставою — достатні дані, які містяться в повідомленні, що вказують на ознаки підроблення документів, печаток, штампів та бланків. Дії слідчого й осіб, які проводять дізнання, у кожному конкретному випадку будуть визначатися наявністю або відсутністю в отриманому повідомленні таких підстав. Якщо вони є, слід негайно порушити кримінальну справу й приступитися до розслідування. Якщо ж підстави до порушення кримінальної справи в повідомленні відсутні, необхідно провести додаткову перевірку.
2. За наявності повідомлення (заяви) про виявлення підроблених документів, печаток, штампів та бланків перевірочні заходи до порушення кримінальної справи не проводяться, якщо підробка очевидна або вже встановлена експертами установи. Повідомлення громадян, які виявили підроблений документ, повинне бути оформлене письмовою заявою й протоколом видачі правоохоронним органам цього документа. У випадку сумнівів, для вирішення питання про порушення кримінальної справи запідозрені документи, печатки, штампи та бланки направляються для проведення дослідження в експертну службу органу внутрішніх справ, за результатами якого складається довідка, яка не долучається до кримінальної справи.
3. При розслідуванні підроблення документів, печаток, штампів та бланків їх збуту, підлягають доказуванню такі обставини: а) чи мали місце факти виготовлення з метою збуту або збут, використання підроблених документів, печаток, штампів та бланків, якщо так, то чи вчинялися ці дії повторно, за попередньою змовою групою осіб; б) які конкретно документи, печатки, штампи та бланки підроблялися, у якій кількості, коли, де; в) хто конкретно виготовляв підроблені документи, печатки, штампи та бланки або підробляв справжні; г) способи виготовлення, збуту та використання; д) яку мету переслідували злочинці, що виготовляли підроблені документи, печатки, штампи та бланки; е) яка сировина, матеріали, інструменти використовувалися при цій підробці, з яких джерел вони отримані; є) яка шкода нанесена установі чи організації у зв’язку з використанням сировини, матеріалів, устаткування при виготовленні підробок; ж) у якому місці зберігаються підроблені документи, печатки, штампи та бланки; з) ким, де і яким способом здійснювався збут підроблених документів, печаток, штампів та бланків; к) чи знала особа, що збуває чи використовує їх, про те, що документи, печатки, штампи та бланки підроблені; л) скільки підроблених документів, печаток, штампів та бланків збуто; м) у чому полягала злочинна діяльність кожного співучасника, якщо злочинці діяли в групі; н) чи є особи, яким достеменно відомо про вчинені або готуємі факти підробки документів, печаток, штампів та бланків і які не сповістили про це правоохоронні органі; о) обставини, що характеризують особистість кожного обвинувачуваного; п) причини й умови, що сприяли вчиненню злочину.
Наведений перелік є типовим, залежно від специфіки конкретної справи кожна з обставин може бути вивчена більш докладно, а перелік питань доповнений. Зазначені обставини встановлюються за допомогою проведення відповідних слідчих дій.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
